Кінець навчального року...

Сьогодні мій старший син мав останній день навчального року. Властиво, навчання завершилося вчора (так-так, у Канаді дітлахи вчаться до кінця червня, а до школи йдуть у різні дні вересня, або й навіть в останній день серпня), а сьогодні вони мали день веселощів (fun day). У спортзалі зробили їм цілу конструкцію для скелелазіння. Надворі робили та роздавали дітям гот-доґи, гамбурґери, солодку вату та "солодкий сніг"(не уявляю, як інакше перекласти snow cone. ))) 

Ну, а як могла мама долучитися до такого веселого й чудового дня? Звичайно, що через творчість. Вирішила я зробити Дарковим учителькам подячні листівки. 

Правда, якимось чудом зробила на одну менше, ніж треба. Такий прокол... Думаю завтра зробити ще одну й подзвонити до школи, аби спитатися, чи буде вчителька англійської, то занесемо їй листівку разом із Дарком (він уже погодився). Бо вона так стояла, дивилася... Ми одна одній гарно поусміхалися, побажали файного літа, але я відчула, що їй трохи прикро... Точно треба буде зробити ще одну з цвіточками.

Ідею я позичила в Марти Стюарт, але (дозволю собі так сказати) трохи її удосконалила. Розмір листівок 5"х6", тобто десь 12,5 см х 15 см.

Листівка для класної керівнички була трохи інша, ніж для інших.

Всередину я вклеїла перекроєний навскоси кавалок паперу. Давно хотілося щось саме так врізати, проштрикнути й кудись приліпити. Нарешті випала нагода.

На лівій стороні серединки дала вислів "thanks!" багато разів, аби зімітувати папір із узором. Ніби вийшло. Хороша ідея, як на мене, якщо штамп "thank you" не вписується на "лиці" листівки. Впевнена, що то не я одна до такого додумалася, але в процесі я до цього сама прийшла (із замком уперше), чим дуже тішуся.

Найскладнішим було придумати листівку для директора. Тут я довго в голові перебирала, що ж такого може бути на столі в директора, або в кабінеті... І так ні до чого путнього не дійшла, тому вирішила піти простим шляхом. Знайшла в неті кліп-артове зображення олівця (він мав руки, очі, широчезну посмішку, але я то оминула), роздрукувала й він отримала шаблон під ось такі два олівчики. Як на мене, цілком чоловіча листівка вийшла. Ну, як для вчителя чи директора, то піде. Особливо для такого привітного до дітей директор, як наш. Шкода, що школу лишає, бо йде з вересня "на повишеніє", як моя бабуся каже.

Щось я сьогодні розписалася. Ну, але день такий файний... А завтра ми ту "файність" трохи Даркові продовжимо. Татко обіцяв прийти додому пошвидше й підемо всі разом на льоди, себто на морозиво. 

P.S. Учительки дуже дякували й дуже хвалили. Сказали, що валентинки, що я робила, також зберігають. І від мого іменного штампу балділи... Приє-е-е-е-емно!

Директор ніц не казав. Ну, бо що там чоловік буде емоції проявляти? Я й не чекала. ))))